Шкипер
матрос
- Регистрация
- 07.12.2012
- Сообщения
- 24
- Карма
- 0
- Имя
- Шкипер
- Лодка
- МКМ, П2
- Мотор
- ЯМА 30 2т,Сузик 152т
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Кравченко О.О.
Суддів: ГончарЛ.Я.
Васильченко Н.В.
Чалого С.Я.
Федорова
при секретарі: Кулеші
з участю представників ТзОВ «Ласпі» Боричевського Сергія Михайловича, Піонтковського В'ячеслава Броніславовича, Литвиненка Віктора Вікторовича та представника третьої особи на стороні позивача ТзОВ «Дніпроекологія» Погорєлової Галини Олександрівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласпі" та товариства з обмеженою відповідальністю «РГ Сервіс» на рішення господарського суду м. Києва від 6 червня 2005 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2005 року , за позовом прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласпі", Дарницької районної в м. Києві ради, Фонду приватизації комунального майна Печерського району м. Києва про визнання недійсним наказу Представництва Фонду державного майна у Харківському районі м. Києва від 26 жовтня 2001 року, про визнання недійсним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу та застосування двосторонньої реституції,-
2
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2003 року прокурор міста Києва звернувся в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласпі" про визнання недійсним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства побутового обслуговування ремонтно-відстійного пункту №1 від 26 жовтня 2001 року.
У процесі розгляду справи позивач неодноразово уточнював, доповнював і змінював свої позовні вимоги, зокрема 12 лютого 2004 року Київська міська державна адміністрація просила визнати недійсним наказ представництва Фонду Державного майна України у Харківському районі міста Києва від 26 жовтня 2001 року про затвердження остаточного переможця конкурсу з продажу цілісного майнового комплексу . Визнати недійсним договір купівлі-продажу цього майна, зобов'язати ТзОВ «Ласпі» повернути Дарницькій районній у місті Києві раді отриманий майновий комплекс, а Дарницьку районну у місті Києві раду повернути товариству отримані на виконання договору грошові кошти у розмірі 310 000 гривень.
У травні 2005 року Київська міська державна адміністрація та прокуратура м. Києва відмовилися від усіх позовних вимог до Дарницької районної у місті Києві ради та Фонду комунального майна Печерського району м. Києва та від позовних вимог до ТзОВ «Ласпі» в частині застосування реституційних наслідків визнання спірного договору недійсним, зокрема від вимог про зобов'язання товариства повернути Дарницькій районній у місті Києві раді отриманий на виконання договору цілісний майновий комплекс державного комунального підприємства побутового обслуговування ремонтно-відстійного пункту №1.
Також, у квітні 2005 року Київська міська рада звернулася до суду з заявою про вступ у справу в якості третьої особи на стороні позивача із самостійними вимогами на предмет спору і заявила позовні вимоги до ТзОВ «Ласпі», Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву, Дарницької районної у місті Києві ради, Фонду комунального майна Печерського району м. Києва про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного майнового комплексу від 26 жовтня 2001 року, визнання права власності на це майно за територіальною громадою м. Києва, зобов'язання товариства «Ласпі» повернути цілісний майновий комплекс державно-комунального підприємства побутового обслуговування ремонтно-відстійного пункту №1.
Справа судами розглядалася неодноразово.
З
Рішенням господарського суду м. Києва від 6 червня 2005 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2005 року позов прокурора м. Києва задоволено частково.
Визнано недійсним наказ Представництва Фонду державного майна України у Харківському районі м. Києва від 26 жовтня 2001 року № 26-1/01 про затвердження остаточного переможця конкурсу з продажу цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства побутового обслуговування ремонтно-відстійного пункту №1.
Визнано недійсним договір №71 купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 26 жовтня 2001 року.
Провадження у справі в частині вимог прокурора в інтересах держави Дарницької районної у місті Києві ради, до Фонду комунального майна Печерського району м. Києва , до ТзОВ «Ласпі» у частині зобов'язання товариства повернути Дарницькій районній у м. Києві раді цілісний майновий комплекс припинено.
Позов Київської міської ради задоволено частково. Визнано право власності на спірне майно за територіальною громадою м. Києва і зобов'язано ТзОВ «Ласпі» повернути Київській міській раді цілісний майновий комплекс державного комунального підприємства побутового обслуговування ремонтно-відстійного пункту №1. У задоволенні вимог про визнання договору купівлі-продажу цього майна відмовлено.
Додатковим рішенням господарського суду м. Києва припинено провадження в справі в частині вимог прокурора в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації до Дарницької районної у м. Києві ради про застосування двосторонньої реституції у вигляді зобов'язання Дарницької райради повернути ТзОВ «Ласпі» отримані на виконання договору кошти.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласпі» у своїй касаційній скарзі на судові рішення господарських судів першої та апеляційної інстанції з посиланням на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просило скасувати ці рішення та постановити нове рішення . яким позов прокурора залишити без розгляду , а у позові Київської міської ради відмовити.
Товариство з обмеженою відповідальністю «РГ Сервіс» у своїй касаційній скарзі на судові рішення з посиланням на порушення господарськими судами норм матеріального і процесуального права, просило скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд.
4
Касаційна скарга ТзОВ «Ласпі» підлягає частковому задоволенню, а касаційна скарга ТзОВ «РГ Сервіс» повному задоволенню з наступних підстав.
Як було вірно встановлено господарським судом м. Києва майно цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства побутового обслуговування ремонтно-відстійного пункту №1 (далі по тексту ЦМК ДКП ПО РВП-1), що знаходилося за адресою м. Київ, вул..Набережно-Печерська дорога, 8 було передано до комунальної власності Харківського району м. Києва на підставі розпорядження Представника президента України у м. Києві від 8 жовтня 1992 року № 1198.
Фактична передача майна до комунальної власності Харківського району м. Києва відбулося на підставі акту прийома-передачі, складеного між Департаментом по управлінню майном в м. Києві Київської міської державної адміністрації, з однієї сторони, та Державною адміністрацією Харківського району, з іншої сторони.
Своїм рішенням від 26 червня 2001 року №2 Харківська районна у м. Києві рада включила ЦМК ДКП ПО РВП-1 до затвердженого переліку об'єктів , дозволених до приватизації. На виконання згаданого рішення представництво ФДМ України у Харківському районі м. Києва своїм наказом № 10/01 від 27 червня 2001 року затвердило спосіб приватизації - продаж на комерційному конкурсі.
Умови комерційного конкурсу з приватизації були визначені 14 вересня 2001 року на засіданні конкурсної комісії та в подальшому затверджені представництвом ФДМУ у Харківському районі м. Києва.
Регіональне відділення ФДМУ по м. Києву своїм наказом від 14 серпня 2001 року №412 прийняло рішення про ліквідацію серед інших і Представництва Фонду державного майна України Харківського району.
Наказом начальника регіонального відділення ФДМУ по м. Києву № 531 від 11 вересня 2001 року Представництво ФДМУ у Харківському районі м. Києва було зобов'язано терміново, у строк не пізніше 15 жовтня 2001 року призупинити всі дії по приватизації ЦМК ДКП ПО РВП-1. На виконання цього наказу 15 жовтня 2001 року було видано наказ по Представництву ФДМУ у Харківському районі м. Києва № 26/01 про призупинення дій по приватизації.
18 жовтня 2001 року було проведено засідання конкурсної комісії з продажу спірного об'єкту , на якому прийнято рішення про продовження проведення конкурсу.
5
25 жовтня 2001 року було проведено засідання конкурсної комісії з продажу ЦМК ДКП ПО РВП-1, на якому остаточним переможцем конкурсу
було оголошено TOB «Ласпі».
Наказом по Представництву ФДМУ у харківському районі м. Києва №26-1/01 від 26 жовтня 2001 року було затверджено протокол конкурсної
комісії.
На підставі прийнятих рішень 26 жовтня 2001 року між Представництвом ФДМУ у Харківському районі м. Києва та TOB «Ласпі» було укладено та нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства побутового обслуговування ремонтно-відстійного пункту №1.
Задовольняючи позовні вимоги прокурора, господарський суд вважав, що заявляючи вимоги від імені Київської міської державної адміністрації, прокурор обстоював інтереси держави, які порушені наказом Представництва ФДМУ У Харківському районі від 26 жовтня 2001 року та договором купівлі-продажу ЦМК ДКП ПО РВП-1. При цьому суд обґрунтовував свій висновок тим, що Київська міська державна адміністрація є органом державної виконавчої влади. Із-за того, що товариство «Ласпі» на підставі незаконного придбання спірного об'єкту претендує на виділення йому земельної ділянки, на якій розташований ЦМК ДКП ПО РВП-1, Київська міська державна адміністрація не може реалізувати своє розпорядження від 18 серпня 2003 року №1509 про проведення конкурсу із залучення інвесторів для реалізації інвестиційного проекту з будівництва спортивно-розважального комплексу в районі озера Видубицьке.
Такого висновку суд дійшов без врахування того, що право Київської міської державної адміністрації на організацію проведення інвестиційного конкурсу, яке виникло у 2003 році, не могло бути порушене укладенням у 2001 році ( тобто до виникнення цього права) договору купівлі -продажу ЦМК ДКП ПО РВП-1.
Суд не з'ясував, чи не надавалися Київською міською радою у порядку, передбаченому ст.. 11 Земельного кодексу України, повноваження у галузі земельних відносин Печерській районній раді та у зв'язку з цим , чи законним є розпорядження Київської міської державної адміністрації про проведення інвестиційного конкурсу для реалізації інвестиційних проектів на земельній ділянці, що знаходиться в межах території Печерського району м. Києва.
Відповідно до ст..36-1 Закону України «Про прокуратуру» прокурор заявляє позов в інтересах держави у випадку наявності порушень або загрози
6
порушень економічних. Політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) юридичних осіб, що вчиняються між ним
або з державою.
Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною третьою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах
Згідно з роз'ясненнями № 04-5/570 Вищого господарського суду України від 22 травня 2002 року «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам», господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.
Господарському суду слід було відповідно до зазначених вимог закону та роз'яснень Вищого господарського суду України з'ясувати, в чому полягає порушення інтересів держави і чому саме Київську міську державну адміністрацію прокурор обрав як орган, що повинен здійснювати конкретні функції по захисту цих інтересів держави.
Невірним є висновок господарського суду м. Києва, підтриманий апеляційним судом, з приводу того, що майно ЦМК ДКП ПО РВП-1 разом з іншим майном ліквідованих районів повинно було перейти у власність міста Києва для подальшої передачі новоствореним районам, або залишення у власності територіальної громади міста Києва.
Відповідно до п.7.1 рішення Київської міської ради від 6 вересня 2001 року № 3/1437 Київська міська державна адміністрація тільки вносила пропозиції на розгляд Київської міської ради щодо передачі майна ліквідованих районів новоствореним районним радам. Згідно з п. 8 цього рішення після виконання пункту 7.1 правонаступниками майна , переданого новоутвореним територіальним громадам відповідно до адміністративно-територіального устрою, є районні у м. Києві ради, тобто майно ліквідованих районів ні тимчасово ні постійно не передавалося у відання Київської міської ради. У зв'язку з цим невірним є рішення судових інстанції про визнання права власності на майно ЦМК ДКП ПО РВП-1 за територіальною громадою м. Києва.
Крім того, господарським судом залишилось не з'ясованим, чи повинно було представництво ФДМУ У Харківському районі м. Києва виконувати вказівки та накази регіонального відділення ФДМУ по м. Києву
7
щодо зупинення приватизації комунального майна , враховуючи, що на час проведення конкурсу та укладення спірного договору Харківська районна рада була ліквідована, її правонаступник в частині майна ЦМК ДКП ПО РВП-1 не був визначений , а також було прийняте рішення про ліквідацію і самого Представництва ФДМУ у Харківському районі.
Відповідно до ч.6 ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмову від позову, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Суд , прийнявши відмову від позову Київської міської державної адміністрації та прокурора в частині застосування двосторонньої реституції, а саме в частині повернення товариству «Ласпі» коштів, сплачених ним за придбане майно, порушив законні права та інтереси відповідача - 2.
Відповідно до ч. 2 ст. 48 ЦК України 1963 року , який діяв на час укладення оспорюваного договору, по недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.
За умови визнання угоди купівлі-продажу ЦМК ДКП ПО РВП-1 недійсною та повернення законному власнику цього майна, суду слід вирішити питання про повернення коштів, сплачених ТОВ «Ласпі» за його придбання.
Відповідно до ч.2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд є порушення норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.
З урахуванням наведеного та керуючись ст., ст.220, 221, 227, 230 КАС України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласпі"задовольнити частково, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «РГ Сервіс» - повністю.
Рішення господарського суду м. Києва від 6 червня 2005 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2005 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
8
P.S. 22.12.2008г по неофициальной информаци было принято решение киевским административным апеляционным судом оставить в силе решение Господарського суду м.Киева (смотри соседнюю тему) прозьба всех хто может добыть эту постанову помочь и выложить ее дабы не дать всяким лапшичникам нагружать народ.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Кравченко О.О.
Суддів: ГончарЛ.Я.
Васильченко Н.В.
Чалого С.Я.
Федорова
при секретарі: Кулеші
з участю представників ТзОВ «Ласпі» Боричевського Сергія Михайловича, Піонтковського В'ячеслава Броніславовича, Литвиненка Віктора Вікторовича та представника третьої особи на стороні позивача ТзОВ «Дніпроекологія» Погорєлової Галини Олександрівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласпі" та товариства з обмеженою відповідальністю «РГ Сервіс» на рішення господарського суду м. Києва від 6 червня 2005 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2005 року , за позовом прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласпі", Дарницької районної в м. Києві ради, Фонду приватизації комунального майна Печерського району м. Києва про визнання недійсним наказу Представництва Фонду державного майна у Харківському районі м. Києва від 26 жовтня 2001 року, про визнання недійсним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу та застосування двосторонньої реституції,-
2
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2003 року прокурор міста Києва звернувся в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласпі" про визнання недійсним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства побутового обслуговування ремонтно-відстійного пункту №1 від 26 жовтня 2001 року.
У процесі розгляду справи позивач неодноразово уточнював, доповнював і змінював свої позовні вимоги, зокрема 12 лютого 2004 року Київська міська державна адміністрація просила визнати недійсним наказ представництва Фонду Державного майна України у Харківському районі міста Києва від 26 жовтня 2001 року про затвердження остаточного переможця конкурсу з продажу цілісного майнового комплексу . Визнати недійсним договір купівлі-продажу цього майна, зобов'язати ТзОВ «Ласпі» повернути Дарницькій районній у місті Києві раді отриманий майновий комплекс, а Дарницьку районну у місті Києві раду повернути товариству отримані на виконання договору грошові кошти у розмірі 310 000 гривень.
У травні 2005 року Київська міська державна адміністрація та прокуратура м. Києва відмовилися від усіх позовних вимог до Дарницької районної у місті Києві ради та Фонду комунального майна Печерського району м. Києва та від позовних вимог до ТзОВ «Ласпі» в частині застосування реституційних наслідків визнання спірного договору недійсним, зокрема від вимог про зобов'язання товариства повернути Дарницькій районній у місті Києві раді отриманий на виконання договору цілісний майновий комплекс державного комунального підприємства побутового обслуговування ремонтно-відстійного пункту №1.
Також, у квітні 2005 року Київська міська рада звернулася до суду з заявою про вступ у справу в якості третьої особи на стороні позивача із самостійними вимогами на предмет спору і заявила позовні вимоги до ТзОВ «Ласпі», Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву, Дарницької районної у місті Києві ради, Фонду комунального майна Печерського району м. Києва про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного майнового комплексу від 26 жовтня 2001 року, визнання права власності на це майно за територіальною громадою м. Києва, зобов'язання товариства «Ласпі» повернути цілісний майновий комплекс державно-комунального підприємства побутового обслуговування ремонтно-відстійного пункту №1.
Справа судами розглядалася неодноразово.
З
Рішенням господарського суду м. Києва від 6 червня 2005 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2005 року позов прокурора м. Києва задоволено частково.
Визнано недійсним наказ Представництва Фонду державного майна України у Харківському районі м. Києва від 26 жовтня 2001 року № 26-1/01 про затвердження остаточного переможця конкурсу з продажу цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства побутового обслуговування ремонтно-відстійного пункту №1.
Визнано недійсним договір №71 купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 26 жовтня 2001 року.
Провадження у справі в частині вимог прокурора в інтересах держави Дарницької районної у місті Києві ради, до Фонду комунального майна Печерського району м. Києва , до ТзОВ «Ласпі» у частині зобов'язання товариства повернути Дарницькій районній у м. Києві раді цілісний майновий комплекс припинено.
Позов Київської міської ради задоволено частково. Визнано право власності на спірне майно за територіальною громадою м. Києва і зобов'язано ТзОВ «Ласпі» повернути Київській міській раді цілісний майновий комплекс державного комунального підприємства побутового обслуговування ремонтно-відстійного пункту №1. У задоволенні вимог про визнання договору купівлі-продажу цього майна відмовлено.
Додатковим рішенням господарського суду м. Києва припинено провадження в справі в частині вимог прокурора в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації до Дарницької районної у м. Києві ради про застосування двосторонньої реституції у вигляді зобов'язання Дарницької райради повернути ТзОВ «Ласпі» отримані на виконання договору кошти.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласпі» у своїй касаційній скарзі на судові рішення господарських судів першої та апеляційної інстанції з посиланням на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просило скасувати ці рішення та постановити нове рішення . яким позов прокурора залишити без розгляду , а у позові Київської міської ради відмовити.
Товариство з обмеженою відповідальністю «РГ Сервіс» у своїй касаційній скарзі на судові рішення з посиланням на порушення господарськими судами норм матеріального і процесуального права, просило скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд.
4
Касаційна скарга ТзОВ «Ласпі» підлягає частковому задоволенню, а касаційна скарга ТзОВ «РГ Сервіс» повному задоволенню з наступних підстав.
Як було вірно встановлено господарським судом м. Києва майно цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства побутового обслуговування ремонтно-відстійного пункту №1 (далі по тексту ЦМК ДКП ПО РВП-1), що знаходилося за адресою м. Київ, вул..Набережно-Печерська дорога, 8 було передано до комунальної власності Харківського району м. Києва на підставі розпорядження Представника президента України у м. Києві від 8 жовтня 1992 року № 1198.
Фактична передача майна до комунальної власності Харківського району м. Києва відбулося на підставі акту прийома-передачі, складеного між Департаментом по управлінню майном в м. Києві Київської міської державної адміністрації, з однієї сторони, та Державною адміністрацією Харківського району, з іншої сторони.
Своїм рішенням від 26 червня 2001 року №2 Харківська районна у м. Києві рада включила ЦМК ДКП ПО РВП-1 до затвердженого переліку об'єктів , дозволених до приватизації. На виконання згаданого рішення представництво ФДМ України у Харківському районі м. Києва своїм наказом № 10/01 від 27 червня 2001 року затвердило спосіб приватизації - продаж на комерційному конкурсі.
Умови комерційного конкурсу з приватизації були визначені 14 вересня 2001 року на засіданні конкурсної комісії та в подальшому затверджені представництвом ФДМУ у Харківському районі м. Києва.
Регіональне відділення ФДМУ по м. Києву своїм наказом від 14 серпня 2001 року №412 прийняло рішення про ліквідацію серед інших і Представництва Фонду державного майна України Харківського району.
Наказом начальника регіонального відділення ФДМУ по м. Києву № 531 від 11 вересня 2001 року Представництво ФДМУ у Харківському районі м. Києва було зобов'язано терміново, у строк не пізніше 15 жовтня 2001 року призупинити всі дії по приватизації ЦМК ДКП ПО РВП-1. На виконання цього наказу 15 жовтня 2001 року було видано наказ по Представництву ФДМУ у Харківському районі м. Києва № 26/01 про призупинення дій по приватизації.
18 жовтня 2001 року було проведено засідання конкурсної комісії з продажу спірного об'єкту , на якому прийнято рішення про продовження проведення конкурсу.
5
25 жовтня 2001 року було проведено засідання конкурсної комісії з продажу ЦМК ДКП ПО РВП-1, на якому остаточним переможцем конкурсу
було оголошено TOB «Ласпі».
Наказом по Представництву ФДМУ у харківському районі м. Києва №26-1/01 від 26 жовтня 2001 року було затверджено протокол конкурсної
комісії.
На підставі прийнятих рішень 26 жовтня 2001 року між Представництвом ФДМУ у Харківському районі м. Києва та TOB «Ласпі» було укладено та нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства побутового обслуговування ремонтно-відстійного пункту №1.
Задовольняючи позовні вимоги прокурора, господарський суд вважав, що заявляючи вимоги від імені Київської міської державної адміністрації, прокурор обстоював інтереси держави, які порушені наказом Представництва ФДМУ У Харківському районі від 26 жовтня 2001 року та договором купівлі-продажу ЦМК ДКП ПО РВП-1. При цьому суд обґрунтовував свій висновок тим, що Київська міська державна адміністрація є органом державної виконавчої влади. Із-за того, що товариство «Ласпі» на підставі незаконного придбання спірного об'єкту претендує на виділення йому земельної ділянки, на якій розташований ЦМК ДКП ПО РВП-1, Київська міська державна адміністрація не може реалізувати своє розпорядження від 18 серпня 2003 року №1509 про проведення конкурсу із залучення інвесторів для реалізації інвестиційного проекту з будівництва спортивно-розважального комплексу в районі озера Видубицьке.
Такого висновку суд дійшов без врахування того, що право Київської міської державної адміністрації на організацію проведення інвестиційного конкурсу, яке виникло у 2003 році, не могло бути порушене укладенням у 2001 році ( тобто до виникнення цього права) договору купівлі -продажу ЦМК ДКП ПО РВП-1.
Суд не з'ясував, чи не надавалися Київською міською радою у порядку, передбаченому ст.. 11 Земельного кодексу України, повноваження у галузі земельних відносин Печерській районній раді та у зв'язку з цим , чи законним є розпорядження Київської міської державної адміністрації про проведення інвестиційного конкурсу для реалізації інвестиційних проектів на земельній ділянці, що знаходиться в межах території Печерського району м. Києва.
Відповідно до ст..36-1 Закону України «Про прокуратуру» прокурор заявляє позов в інтересах держави у випадку наявності порушень або загрози
6
порушень економічних. Політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) юридичних осіб, що вчиняються між ним
або з державою.
Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною третьою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах
Згідно з роз'ясненнями № 04-5/570 Вищого господарського суду України від 22 травня 2002 року «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам», господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.
Господарському суду слід було відповідно до зазначених вимог закону та роз'яснень Вищого господарського суду України з'ясувати, в чому полягає порушення інтересів держави і чому саме Київську міську державну адміністрацію прокурор обрав як орган, що повинен здійснювати конкретні функції по захисту цих інтересів держави.
Невірним є висновок господарського суду м. Києва, підтриманий апеляційним судом, з приводу того, що майно ЦМК ДКП ПО РВП-1 разом з іншим майном ліквідованих районів повинно було перейти у власність міста Києва для подальшої передачі новоствореним районам, або залишення у власності територіальної громади міста Києва.
Відповідно до п.7.1 рішення Київської міської ради від 6 вересня 2001 року № 3/1437 Київська міська державна адміністрація тільки вносила пропозиції на розгляд Київської міської ради щодо передачі майна ліквідованих районів новоствореним районним радам. Згідно з п. 8 цього рішення після виконання пункту 7.1 правонаступниками майна , переданого новоутвореним територіальним громадам відповідно до адміністративно-територіального устрою, є районні у м. Києві ради, тобто майно ліквідованих районів ні тимчасово ні постійно не передавалося у відання Київської міської ради. У зв'язку з цим невірним є рішення судових інстанції про визнання права власності на майно ЦМК ДКП ПО РВП-1 за територіальною громадою м. Києва.
Крім того, господарським судом залишилось не з'ясованим, чи повинно було представництво ФДМУ У Харківському районі м. Києва виконувати вказівки та накази регіонального відділення ФДМУ по м. Києву
7
щодо зупинення приватизації комунального майна , враховуючи, що на час проведення конкурсу та укладення спірного договору Харківська районна рада була ліквідована, її правонаступник в частині майна ЦМК ДКП ПО РВП-1 не був визначений , а також було прийняте рішення про ліквідацію і самого Представництва ФДМУ у Харківському районі.
Відповідно до ч.6 ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмову від позову, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Суд , прийнявши відмову від позову Київської міської державної адміністрації та прокурора в частині застосування двосторонньої реституції, а саме в частині повернення товариству «Ласпі» коштів, сплачених ним за придбане майно, порушив законні права та інтереси відповідача - 2.
Відповідно до ч. 2 ст. 48 ЦК України 1963 року , який діяв на час укладення оспорюваного договору, по недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.
За умови визнання угоди купівлі-продажу ЦМК ДКП ПО РВП-1 недійсною та повернення законному власнику цього майна, суду слід вирішити питання про повернення коштів, сплачених ТОВ «Ласпі» за його придбання.
Відповідно до ч.2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд є порушення норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.
З урахуванням наведеного та керуючись ст., ст.220, 221, 227, 230 КАС України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласпі"задовольнити частково, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «РГ Сервіс» - повністю.
Рішення господарського суду м. Києва від 6 червня 2005 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2005 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
8
P.S. 22.12.2008г по неофициальной информаци было принято решение киевским административным апеляционным судом оставить в силе решение Господарського суду м.Киева (смотри соседнюю тему) прозьба всех хто может добыть эту постанову помочь и выложить ее дабы не дать всяким лапшичникам нагружать народ.